Сторінка вчителя-логопеда

 Царькова Тетяна Миколаївна

 Вчитель — логопед

Освіта:       вища

Стаж роботи: 19 років

Спеціаліст вищої категорії.

Педагогічне кредо: Робити все можливе і досягнеш навіть  неможливого.

 

Вакула Тетяна Анатоліївна

 вчитель — логопед.

Освіта :       вища.

Стаж роботи : 13 років.

Спеціаліст ІІ категорії

Педагогічне кредо:  ”До кожної дитини ключ знайти,

                                         У праці результат хороший мати,

                                         Упевнено і творчо до мети іти:

                                         З любов’ю серце дітям віддавати”

  ВІСІМ «НЕ» ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Не «сюсюкайте» з малюком.

2. Не вимагайте: «Назви правильно, бо не дам (чогось), поки не назвеш».

3. Не залякуйте дитину: «Ось тато приїде, я йому розповім», «Почекай, підеш до садочка…».

4. Не тисніть на сина чи доню.

5. Не показуйте свого незадоволення, не закарбовуйте своїми бідканнями у свідомості дитини         негатив.

6. Не позбавляйте малюка своєї уваги, виправдовуючись тим, що підштовхуєте його до  самостійності: «Сам грайся, ти вже дорослий».

7. Не перекривлюйте, не дражніть, не кепкуйте з недосконалого мовлення дитини, не  критикуйте, а заохочуйте найменші його прояви!

8. Не робіть розвиток мовлення територією протистояння, тиску, диктату, щоб запобігти опору, негативізму, неврозу.

КОЛИ ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛОГОПЕДА?

       У певний момент нездатність дитини дошкільного віку вимовляти певні звуки, коверкання складів, невеликий словниковий запас або невміння зв’язно описувати картинку перестає бути віковою нормою і починає тривожити уважних батьків. Благо, існують фахівці, які можуть допомогти вирішити проблеми з дитячою промовою. Коли ж треба звернутися по допомогу до логопеда?
Деякі помилково вважають, що консультація логопеда даремна до тих пір, поки дитині не виповниться 5 років. Насправді, до логопеда можна і треба звертатися раніше. У дитини може закріпитися автоматизм неправильної вимови, і тоді його доведеться перенавчати, а не учити, а це набагато складніше і займе більше часу.
Отже, допомога фахівця потрібна, якщо вашій дитині:
7-8 місяців, але він як і раніше не реагує на мову, адресовану йому, а також не повертає голову, коли ви називаєте його ім’я.
12 місяців, але крихітка не вживає у своїй промові від 8 до 10 коротких слів, типу «мама», «тато», «баба», «ням», «ав-ав».
2 роки, але він зовсім не розмовляє, спілкується жестами.
2, 5 року, але дитина не вміє об’єднувати слова в невеликі фрази, типу «дай пити».
3 роки, але він неточно відтворює елементарні ритми, не може виконувати звичайні артикуляційні рухи(висунути на прохання язик, наприклад), не навчився ковтати слину.
3-4 роки, але малюк скорочує довгі слова, спотворюючи їх до невпізнання; переставляє склади в слові; вимовляє не слова, а лише окремі склади; не вимовляє слова повністю, до кінця; неправильно вимовляє звуки, плутає їх; не робить паузи між словами і фразами.
5 років, але дошкільня не може скласти просте речення, описуючи картинку; у нього не виходить встановити під час розповіді послідовність дій(просто перераховує предмети); не намагається складати граматично правильні пропозиції, в яких слова мають бути погоджені (рід, число, відмінок).
Не бійтеся звертатися за допомогою, навіть якщо дитина молодше за 2 роки. Рання консультація логопеда – неоцінима користь для батьків. Фахівець проаналізує ситуацію і виявить проблему, навчить маму або тата прийомам мовної компенсації, розробить спеціальний комплекс вправ.

20 ПОРАД БАТЬКАМ ВІД ДИТЯЧОГО ЛОГОПЕДА.

   Порада № 1

ПОЧНЕМО З ВАС

Мова не виникає сама по собі, їй необхідно вчитися, і можливо це тільки в процесі спілкування. Навіть якщо ви мовчазні від природи — все одно говорите з дитиною. Дитина легше розуміє звернену мову, якщо вона пояснює те, що відбувається з нею і навколо неї. Тому супроводжуйте свої дії словами.

    Порада № 2

ЗУСТРІЧ ПОГЛЯДІВ

Озвучуйте будь-яку ситуацію — але тільки якщо ви бачите, що дитина чує і бачить вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться їй в очі. Це особливо важливо, якщо ваша дитина надмірно активна, постійно рухається.

Якщо ваш малюк ще тільки лепече або говорить мало слів, намагайтеся, щоб він бачив вашу артикуляцію.

    Порада № 3

ГОВОРІТЬ ЧІТКО

Говоріть просто, чітко, виразно промовляючи кожне слово, фразу. Діти дуже чуйні до інтонації — тому кожне слово, на яке падає логічний наголос, вимовляйте якомога більш виразно.

    Порада № 4

ТЕ САМЕ, але по-різному

Повторюйте багато разів одне й те саме слово, фразу (змінюючи порядок слів). Щоб дитина засвоїла нове слово, вживайте його не один раз і в різних контекстах.

    Порада № 5

НЕ ПЕРЕСТАРАЙТЕСЯ

Не вживайте занадто довгих фраз. Не перевантажуйте дитину, пред’являючи їй відразу велику кількість завідомо незнайомих слів.

    Порада № 6

ДОБРИЙ НАСТРІЙ — ЗАПОРУКА УСПІХУ

Вимовляйте нове слово в емоційно сприятливій ситуації. Психологи помітили: у таких умовах дитина навчається в десять разів краще.

    Порада № 7

ВСІ ПОЧУТТЯ У СОЮЗІ З ПРОМОВОЮ

Важливо, щоб дитина мала можливість бачити, торкатися, нюхати, тобто вивчати предмет різними способами. Якщо побачите, що дитина взяла предмет, відразу ж назвіть його кілька разів — чітко і виразно.

    Порада № 8

В ОСНОВІ МОВИ — прагнення до спілкування

Завжди схвалюйте бажання дитини вступити з вами в контакт. Підтримуйте це прагнення спілкуватися!

    Порада № 9

ПРАГНЕННЯ ДО РІЗНОМАНІТНОСТІ

Якщо лепет малюка одноманітний, намагайтеся збагатити його, пропонуючи ланцюжок слів з іншими приголосними і голосними (дя-дя-дя, ма-ма-ма, ка-ко-ку).

    Порада № 10

ПОВАЖАЙТЕ СПРОБИ ДИТИНИ ГОВОРИТИ

Мова розвивається на основі наслідування і самонаслідування. Коли дитина говорить сама або разом з вами, вимикайте гучну музику, телевізор і намагайтеся дати їй можливість чути себе і вас. Не сюсюкайте з дитиною, адже ж ви не хочете потім переучувати її спілкуватися нормально.

    Порада № 11

НАВЧАЙТЕ У ГРІ

Створюйте такі ситуації в грі, де дитині знадобиться звуконаслідування. Спонукаєте ви, а не ситуація.

    Порада № 12

НЕ ПОПЕРЕДЖАЙТЕ БАЖАННЯ ДИТИНИ

Батьки намагаються вгадати бажання своєї дитини. У малюка не виникає необхідності вимовляти що-небудь. Є небезпека затримки дитини на стадії жестового спілкування.

    Порада № 13

РОЗШИРЕННЯ СЛОВНИКА

Дитина володіє словом на двох рівнях:

  • розуміє його — пасивний словник,

  • каже — активний.

Якщо ви поповнюєте ресурс розуміння, це обов’язково призведе до лексичного вибуху.

    Порада № 14

ВЕДІТЬ ЩОДЕННИК

Фіксуйте його мовні досягнення, записуйте, скільки слів дитина розуміє, які виголошує.

    Порада № 15

РОЗВИВАТИ ФОНЕМАТИЧНИЙ ЗВУК

Спонукайте розрізняти близькі звуки, слова, які відрізняюься 1 звуком.

    Порада № 16

НЕ НЕХТУЙТЕ ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯМ

Використовуйте слова типу «бух», «ням-ням», «ав-ав». Створіть основу для повноцінної мови.

    Порада № 17

ЧИТАЙТЕ …

Читайте короткі казки, вірші по кілька разів — діти краще сприймають тексти, які вони вже чули.

    Порада № 18

ПАЛЬЧИКИ НА ДОПОМОГУ ПРОМОВІ

Розвивайте дрібну моторику — точні рухи пальців руки. Вона тісно пов’язана з розвитком мови.

    Порада № 19

БУДЬТЕ ТЕРПЛЯЧИМ, ПОБЛАЖЛИВИМ І … ОБЕРЕЖНИМ

Якщо дитина неправильно вимовляє звуки, не смійтеся, не повторюйте неправильну вимову. Спонукайте дитину послухати правильне проголошення і спробувати його повторити.

     Порада № 20

ТІЛЬКИ ВИ!

Пам’ятайте: тільки ви здатні допомогти дитині розвиватися гармонійно. Не забувайте активно радіти її успіхам, частіше хваліть своє маля.

РОЗВИТОК РУХЛИВОСТІ ОРГАНІВ АРТИКУЛЯЦІЙНОГО

АПАРАТУ — ВАЖЛИВИЙ КРОК НА ШЛЯХУ ДО ПРАВИЛЬНОГО МОВЛЕННЯ

        Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та м’якого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

Таким чином, важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати, так звана, артикуляційна гімнастика. Метою її є – відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків.

       Починати цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться говорити. Велику помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують м’ясо на м’ясорубку. Перетираючи їжу, Ви не допомагаєте дітям, а навпаки, затримуєте розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко з’їсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок.

Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, тренувати й укріпити м’язи щок та язика небхідно обовязково давати дитині жувати такі продукти, як:

скоринки хліба;

сухарики;

сушені фрукти (чорнослив, курагу, ізюм);

тверді фрукти (яблуко, груша);

тверді овочі (морква, огірок);

шматочки вареного м’яса.

      Часто буває так, що дитина наслідує неправильне мовлення дорослих чи однолітків. Тому намагайтеся робити так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформлене мовлення. Слід пам’ятати, що від самого народження малюк навчається рідній мові. Тому слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усі звуки, проявляйте емоції під час розповіді. Не «сюсюкайте» з дитиною, адже їй буде набагато приємніше, якщо Ви будете спілкуватися з нею, як з дорослою.

Недоліки звуковимови можуть виникати внаслідок слабкості м’язів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Тому не слід чекати, а вже у дошкільному віці потрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів.

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА

         Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.
Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: «Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи «Лопаточка», «Чашечка», «Голочка», «Трубочка», «Гірка»). А ще він, як і всі діти любить гратися — гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору — вниз (вправа «Гойдалка»), грати в хованки (вправи «Змійка», «Годинник»). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа «Смачне варення»). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа «Конячка»)!»
Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.
Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

1. «Лопаточка». Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

2. «Неслухняний язичок». Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти «пя-пя-пя», неначе похлопувати свій «неслухняний язичок» верхньою губою.

3. «Чашечка». Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.

4. «Голочка». Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

5. «Гірка». Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

6. «Трубочка». Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

7. «Годинник». Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

8. «Конячка». Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

9. «Грибок». Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка» язик не повинен відриватися від піднебіння.

10. «Гойдалка». Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

11. «Смачне варення». Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

12. «Змійка». Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.

13. «Маляр». Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.

Презентувала свій досвід роботи на логофесті 30.01.2019 р. з використання технології наочного моделювання у роботі з дітьми із загальним недорозвиненням мовлення.

Як стимулювати розвиток мовлення у малюка

Як стимулювати розвиток мовлення у малюка Словниковий запас дитини віком рік-півтора роки складається з 5-20 слів. Можливо, малюк вже вимовляє словосполучення з двох слів. Якщо ж малюк не вкладається в ці рамки – не поспішайте панікувати. Краще дізнайтеся з нашої статті, як ви можете стимулювати розвиток мовлення у дитини. Як ви думаєте, коли треба починати …

Читати далі

Posted in Сторінка вчителя-логопеда | Leave a comment