Методичний блок

Форми методичної роботи з педагогами

Створюючи атмосферу творчості в педагогічному колективі ЗДО, необхідно забезпечити сприятливі умови, за яких у кожному педа­гогові бачать особистість, поважають його вибір, спонукають аргу­ментувати, пропонувати, аналізувати, надають можливість стати архітекторами власного професійного життя. За словами Г. Товсто­ногова, «… необхідно створювати найбільш сприятливі умови, щоб частіше прокидалось натхнення». Тож завдання вихователя-мето­диста і завідувача — допомогти кожному педагогові знайти в собі сили і нереалізовані можливості для підвищення своєї професійної майстерності. Підвищення якості дошкільної освіти перебуває в пря­мій залежності від рівня професійної компетентності педагогіч­них кадрів. За сучасних умов реформування освіти радикаль­но змінюється статус педагога, його освітні функції, відповідно змінюються вимоги до його професійно-педагогічної компетент­ності, рівня його професіоналізму. На сьогодні ми відзначаємо затребуваність педагога творчого, компетентного, здатного до роз­витку свого особистісного потенціалу в сучасній системі дошкіль­ної освіти. Успіх роботи дошкільного навчального закладу багато в чому залежить від творчої активності педагогів, від їх професійної зрілості. Позитивні зміни в системі дошкільної освіти, підвищення квалі­фікації і перепідготовки педагогічних кадрів стають одним із голо­вних завдань з модернізації системи освіти. Система методичної роботи в ЗДО має бути спрямована на ство­рення професійно-особистісної зони успіху кожного педагога, підви­щення рівня мотивації до саморозвитку і творчості за використання таких факторів:

– облік результатів діагностики професійних та індивідуально-психологічних особливостей педагогів;

 – індивідуалізація стосунків із колегами;

 – диференціація взаємодії різних груп педагогічного колективу;

 – орієнтування на позитивні можливості особистості педагога;

 – особистий приклад керівника.

Сьогодні пропоновано багато різноманітних форм роботи з пе­дагогічними кадрами в дошкільному навчальному закладі. Серед них ми виділяємо як традиційні, так і новітні. З традиційних ви­користовуємо: тренінги, семінари-практикуми, педагогічні гос­тинні, КВК, педагогічний ринг, круглі столи, педагогічні ситуації. З новітніх — ділову гру, союз однодумців, майстер-клас, коучинг-сесію, квік-налаштування, кейс-метод, виставки-ярмарки, творчі години. Інтерактивні форми роботи з педагогами є найбільш ефективною формою в процесі підготовки до педагогічної ради та до розробки но­вих технологій у навчанні і вихованні дошкільників. Основним на­прямком інтерактивних форм є активізація педагогів, розвиток їх креативного мислення, нестандартний вихід із проблемних ситуацій. Щорічно, плануючи методичну роботу з педагогами свого закла­ду, вихователь-методист використовує такі відомі форми роботи, які широко впроваджуються в практику ЗДО:

– Групові (педагогічні ради, семінари, практикуми, методичні об’єднання, творчі групи, робота за єдиними методичними тема­ми, ділові ігри та ін.) та індивідуальні (самоосвіта, індивідуаль­ні консультації, співбесіди, наставництво тощо).

 – Відкритий показ. Заняття з подальшим обговоренням побаче­ного як форма навчання педагогів і розповсюдження передового досвіду.

– Семінар-практикум, методичне об’єднання. Проводяться для більш глибокого і систематичного вивчення проблем педагогіки, психології, методики. Теоретичний матеріал підкріплюється прикладами з практики, показом окремих прийомів і способів роботи. У ході семінару, методичного об’єднання вдосконалю­ється професійна майстерність педагогів, у певному виді діяль­ності, розвивається творчість і фантазія. До річного плану роботи закладу дошкільної освіти обов’язково вносять семінари, методичні об’єднання, семінари-практикуми, які зали­шаються найбільш ефективною формою підвищення кваліфікації вихователів. На початку навчального року керівник складає деталь­ний план семінару, методичного об’єднання, який може складатися з одного або декількох занять. На першому занятті можна запро­понувати доповнити цей план конкретними запитаннями, на які вихователі хотіли б дістати відповідь. Семінар може бути постійно дієвим і тимчасовим (наприклад: протягом навчального року орга­нізується вивчення нової програми або технології). Керівником семінару може бути завідувач, методист або запро­шені спеціалісти. У його проведенні беруть участь вихователі та інші працівники дитячого закладу. Семінар може складатись із декількох занять, на яких поєднується обговорення питань теорії, проблем практики, ознайомлення з новелами літератури і передо­вим досвідом. Семінар-практикум відрізняється передбачає виконання практич­них завдань, спостереження за роботою колег із подальшим обгово­ренням. Наприклад, на занятті з ікебани педагоги під керівництвом спеціаліста вчаться мистецтва складати букети. Це вміння надалі застосовується в прикрашанні групової кімнати і в роботі з дітьми. У ході семінару-практикуму передбачається можливість обго­ворення різноманітних точок зору, дискусії, створення проблемних ситуацій, які дозволяють наприкінці роботи виробити єдину пози­цію щодо розглянутого питання. Важливо, щоб підсумки семінару були оформлені під наглядом керівника.

Дедалі частіше порушується питання про потребу освіти бать­ків, особливо молодих мам, щодо методів особистісно орієнтованого спілкування з малюком, тому організація семінару-практикуму для батьків є важливою формою роботи. До його проведення залучаються різні спеціалісти. Можна влаштувати вечір ігор дітей і дорослих, а ке­рівник семінару буде уважним спостерігачем і порадником. Про свої спостереження він розкаже батькам на наступному занятті і надасть конкретні рекомендації, поради щодо методів індивідуального спіл­кування з дитиною. Така робота буде корисною і для батьків, і для ді­тей, і для дошкільного закладу, авторитет якого зросте в очах батьків.

Важливе питання — місце проведення семінару. Це може бути методичний кабінет, групова кімната, музей, виставкова зала тощо залежно від тих завдань, які мають розв’язувати учасники семінару.

Якщо семінар розрахований на декілька занять, необхідно під­готувати пам’ятку його учасникам. У ній слід зазначити тему, місце і порядок проведення кожного заняття, перелік питань, список літе­ратури, з якою корисно ознайомитись. Важливо продумати способи залучення до обговорення теми всіх учасників семінару. Для цього використовують перфокарти, розглядають протилежні точки зору, опрацьовують нормативні документи, застосовують методи ігрового моделювання тощо. За підсумками семінару можна оформити ви­ставку робіт педагогів.

– Дискусія. Розглядання, дослідження, обговорення проблемного питання. Кожен має висловити свою думку, вчитися відстоюва­ти її, довести свою точку зору.

– Творчі групи. Виникли в результаті пошуку нових, більш ефек­тивних форм методичної роботи. Створюються добровільно, коли необхідно вивчити передовий досвід, нову методику або розробити перспективну ідею. Об’єднуються декілька педаго­гів з урахуванням психологічної сумісності, творчих інтересів. У групі можуть бути один або два лідери, які беруть на себе розв’язання організаційних питань. Кожен член групи самостійно вивчає закріплене за ним пи­тання, готує коротку інформацію. Потім усі обмінюються думками, дискутують, пропонують варіанти, впроваджують у практику своєї роботи. Організують взаємовідвідування за­нять, обговорення найкращих прийомів і методів. За потреби здійснюють спільне вивчення додаткової літератури. Головну увагу приділяють пошуковій, дослідницькій діяльності. Спіль­не творче опанування нового відбувається в три-чотири рази швидше, ніж іншими засобами.

– «Круглий стіл». Під час обговорення будь-яких питань вихо­вання і навчання дошкільників розміщення учасників по колу дозволяє поставити всіх у рівне становище, забезпечити взаємо­дію. Організатор «круглого столу» продумує питання до обгово­рення.

– «Брифінг». Це зустріч, на якій коротко викладається позиція щодо одного з нагальних питань. Її може проводити керівник або спеціаліст, який заздалегідь готується до відповіді на за­питання з означеної теми і дозволяє максимально активізувати вихователів. Утворюється дві команди: одна ставить запитання, друга відповідає. Організатор ставить запитання, педагоги від­повідають.

– «Художня скринька». Скринька, залежно від педагогічних за­вдань, може містити репродукції творів зображувального мис­тецтва, фотографії, малюнки предметів, тварин, явищ приро­ди, схеми, знаки (будь-яку необхідну інформацію). Ефективний спосіб привернення уваги дітей. Матеріали скриньки можуть бути основою виставки.

– «Творча вітальня». Форма організації взаємодії педагогів від­повідно до їхніх інтересів і вподобань. Створює атмосферу віль­ного, невимушеного спілкування.

– Огляд-конкурс. Спосіб перевірки професійних знань, умінь, на­вичок, педагогічної ерудиції. Демонстрування та оцінювання творчих досягнень педагогів. Передбачає можливість оцінювати результати шляхом порівняння своїх здібностей зі здібностями інших.

– Тематичні виставки. Презентація наочних матеріалів: ма­люнків, виробів, літератури, посібників сприяє збагаченню знань, є змістовною формою обміну досвідом педагогів.

– «Музичний салон». Одна з форм естетичного розвитку, духовно­го спілкування педагогів, дітей і батьків, збереження найкра­щих народних традицій, звичаїв. Прийом формування сприят­ливого мікроклімату в колективі.

 – «Плейбек театр».Форма театра ситуативного навчання, імпровізації, де глядачі розповідають історії, а актори перевтілюють їх у художні твори на сцені.

Методична робота дошкільного закладу, спрямована на вивчення і впровадження в практику роботи педагогічних працівників теорії та методики розвитку, навчання і виховання дошкільників, а також оволодіння сучасною методологією, збагаченні досвіду педагогів новими прогресивними методами, впровадження новітніх розробок, позитивного досвіду, сучасних педагогічних технологій. Центром методичної роботи дитячого садочка  є методичний кабінет.   В наявності дитяча та методична література, законодавчі та нормативні документи, матеріал семінарів, свят та передового досвідувихователів.
Впровадження в життя особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти вимагає від педагога професійної зрілості, майстерності, високої культури праці, психологічної грамотності, тому педагоги ДНЗ  приділяють велику увагу самоосвіті та професійному росту.

Завданням методичної служби є:

* Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя,
* Стимулювання творчого потенціалу,
* Підвищення педагогічної культури вихователів;
* Вдосконалення педагогічної майстерності;
* Розвиток спеціальних умінь та навичок;
* Формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.
Базується на принципах методичної роботи:
Педагогічна співпраця з вихователем
Робота в режимі довіри, доброзичливості
Творча атмосфера, стимулювання творчої активності
Принцип допоміжне – регульованого контролю
Надання вихователеві права вибору
Системність методичних заходів
Принцип “Я – повідомлень” у спілкуванні
Щоденна допомога
Випереджальний характер методичної роботи.
Виходячи з цілей методичної роботи і вимог до особистості та діяльності педагога намагаємось здійснювати роботу за такими напрямками методичної роботи:
– курси підвищення кваліфікації;
– науково-практичні семінари;
– розв’язання актуальних освітніх проблем в творчих групах;
– узагальнення досвіду робіт педагогів.

Методична робота з кадрами:

* Підвищення рівня фахової майстерності педагогів
* Курсова перепідготовка
* Атестація педагогів
* Наставництво
* Педради
* Семінари
* Консультації
* Колективні перегляди
* Робота творчої групи

Навчання педагогів відбувається в інтерактивних формах спілкування, це:
– круглий стіл, диспут, консультації;
– інтерактивні лекції;
– навчальні тренінги;
– семінари, семінари-практикуми, науково-практичні семінари, семінари для педагогів спеціальних груп;
– вивчення структури та оснащення матеріального середовища; ;

– спостереження колективних форм діяльності дітей, індивідуальної самостійної роботи дітей, взаємовідвідування відкритих занять.

Відомо, що методична робота в сучасному дошкільному закладі – це цілісна система взаємопов’язаних заходів, яка ґрунтується на досягненнях психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду і спрямована на підвищення фахової майстерності педагогів, на розвиток творчого потенціалу кожного педагога, педагогічного колективу з метою підвищення ефективності освітнього процесу.

У ЗДО № 23 сформувалась власна стратегія і тактика методичної роботи з педагогами. Головний напрямок якої є – допомагати педагогам постійно оволодівати новими, ефективними формами і методами роботи з дошкільниками, забезпечувати умови для розвитку творчості педагогів, підвищувати їхню професійну майстерність та компетентність. Пріоритетними напрямками вихователя-методиста в роботі з педагогами є використання та впровадження активних форм методичної роботи в системі післядипломної педагогічної освіти; інноваційних технологій, нових форми діяльності дошкільного закладу в умовах модернізації дошкільної освіти; використання інформаційно – комп’ютерних технологій в практиці роботи дошкільного закладу.

Проте у кожного вихователя свій професійний портрет, свій темп удосконалення педагогічної майстерності, свій тип виконання отриманого завдання, неповторний, власний рівень педагогічної майстерності, особисте педагогічне кредо.

Тож при плануванні методичної роботи обов’язково враховується аналіз і самоаналіз роботи вихователів з розвитку дітей дошкільного віку, результати діагностичного анкетування та професійні запити кожного вихователя; характер труднощів, з якими педагоги можуть зіткнутися при виконанні тих чи інших заходів.

У закладі дошкільної освіти  розроблена модель   методичної роботи,   що забезпечує використання різних форм методичної роботи та ефективно впливає на підвищення професійної компетентності педагогів .

Контрольно-діагностична: Моніторинг якості педагогічного процесу; застосування методів психолого-педагогічної діагностики в процесі вивчення стану освітньо-виховного процесу; аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу; узагальнення отриманих результатів.

Корекційно-прогностична (плануюча): Здійснення планування перспективних та поточних заходів ( річний, місячний, календарний плани)

Організаційна: Організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо; організація методичних об’єднань, творчих груп та міні-проектів; організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня; організація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами; направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.

Дослідницька: Планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій; вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду та авторських технологій.

Комунікативна: Усвідомлення особистої та соціальної значимості діяльності; реалізація гуманістичної парадигми в педагогічній діяльності; встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу, з соціальними партнерами.

Виховна (мотиваційно-стимулююча): Стимулювання творчої діяльності педагогів; виявлення потенціалу педагогів; стимулювання підвищення професійної кваліфікації; мотивування на використання особистісно-орієнтованої моделі виховання, на емпатію з дітьми, прояв любові та розуміння.

Гностична: Оволодіння методами самоаналізу, здійснення самоосвіти.

З урахуванням вимог сьогодення, шляхами підвищення ефективності роботи педагогічного колективу є:

Забезпечення психолого-методичного супроводу педагогічного процесу.

Впровадження інноваційних технологій і ППД.

Створення умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікованої педагогічної праці.

Прагнення колективу до створення позитивного іміджу закладу.

Ефективне використання інформаційних, фінансових і людських ресурсів.

Ефективне використання методів педагогічного стимулювання.

Розроблення планів діяльності закладу.

Забезпечення ефективної взаємодії з родинами та громадськістю.

Враховуючи, що ключовим моментом в модернізації дошкільної освіти на сучасному етапі, є рівень професійної компетентності педагога, то методична робота в дошкільному закладі спрямована на саморозвиток, самоосвіту, професійне вдосконалення педагогів.

У більшості випадків методична робота здійснюється зі сформованими особистостями, які з будь-якими нововведеннями повинні переосмислити свою професійну діяльність та визначитись з напрямками її зміни. Така робота над собою, не залежно від віку і стажу роботи, в першу чергу, потребує виходу за рамки професійної діяльності і повинна бути спрямована на розвиток та на вдосконалення професії. Успіх, за даних обставин, залежить від того, яким чином стимулювати та розкривати потенціал вихователів та всього педагогічного колективу, як створити ситуацію успіху особистості, викликати та підкріпити позитивні емоції з метою активізації діяльності педагогів та мобілізації зусиль задля підвищення професійного рівня.

Тому у нашому садочку до методів педагогічного стимулювання відносимо:

Метод моделювання перспектив.

Метод здорової конкуренції – саме до нього належать різноманітні професійні конкурси, виставки, огляди, залучення педагогів до участі у проведенні засідань педагогічної ради.

Але які б форми методичної роботи не використовувалися в закладі, головними дієвими особами в колективі є діти, наші вихованці. Адже саме для них, наших улюблених малюків, педагогічний колектив підвищує власний професіоналізм, створює відповідні умови для їх всебічного розвитку.

 Педагогічний колектив ДНЗ №23  має великий, при цьому, тернистий педагогічний шлях. Ті форми методичної роботи, що проводяться в закладі – не тільки демонстрація майстерності педагогічних вмінь, це – присвята кожній дитині, це непоборне прагнення покращити буття кожного малюка, дати надію на майбутнє і головне захистити світ дитини. Створити в ньому гармонію взаємин. Адже реалізація на практиці гуманістичних принципів дошкільної освіти неможлива без педагогічної зрілості вихователя. Отже, головним у методичній роботі закладу є постійна робота   над професійною та особистісною зрілістю педагогів закладу.