Моніторинг стану готовності дітей до шкільного навчання показав, що за психологічними критеріями з обстежених дітей – готові до шкільного навчання – 100%.
| Роки | Обстежено | Функціонально готові | Функціонально не готові |
| 2017 – 2018 | 101 | 101 | — |
| 2018 – 2019 | 86 | 86 | — |
У дітей на достатньому рівні розвинуті психічні процеси, сформовані навички навчальної діяльності, вміння слухати та виконувати вказівки дорослого, на достатньому рівні розвинуті дії мислення, сформована мотивація на шкільне навчання. Робота психолога Вєліканової Т.О. була спрямована на формування емоційно-вольової сфери дошкільників, розвиток психічних процесів. Заняття проводилися за спеціальними програмами відповідно віку дітей.
У дітей сформована готовність до прийняття нової соціальної ролі – школяра. Це виражається у серйозному ставленні до школи взагалі і до навчальної діяльності та вчителя, зокрема. Діти-випускники мають добрі потенційні можливості в галузі розвитку пізнавальних процесів, сформовані навички навчальної діяльності. Більшість вихованців мають достатній рівень саморегуляції і самостійності, уміють слухати і виконувати вказівки дорослого, контролювати себе, оцінювати свої відповіді й відповіді однолітків.
Розвиток навчання та виховання дітей раннього і дошкільного віку здійснювалось відповідно завдань Базового компоненту дошкільної освіти. Освітній процес організовувався на засадах сучасних досягнень психолого-педагогічної науки.
Для визначення рівня розвитку дітей проводився моніторинг рівня знань за основними лініями розвитку: ранній вік – високий рівень 31%, середній – 68%, низький – 1%; молодший вік – високий рівень 35%, середній – 65%, низький – 0%; середній вік – високий рівень 28%, середній – 72%, низький – 0; старший вік – високий рівень 39%, середній – 61%, низький – 0.
Отже, виходячи з результатів моніторингу досягнень дітей за освітніми лініями, можна зробити наступні висновки: кожна дитина в певній мірі реалізувала свій потенціал, вона жила та діяла на рівні своїх оптимальних вікових і індивідуальних можливостей. Протягом року чітко простежувалася як загальна тенденція позитивної динаміки змін щодо підвищення рівня знань, умінь, навичок та ставлень дітей, так і тенденція позитивної динаміки змін кожної дитини. Це свідчить про те, що педагоги зуміли відшукати найефективніші для кожної дитини індивідуальні методи освітньої роботи. Однак, в кожній віковій групі резерви підвищення результатів досягнень дітей є, особливо з освітніх ліній «Мовлення дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в світі природи».
