Туберкульоз – це інфекційна, соціально небезпечна хвороба, яка вимагає тривалого (від 6-8 місяців і більше, інколи все життя) комплексного лікування та реабілітації хворих.
З початку 90-х років 20-го століття зафіксована несприятлива тенденція в епідеміологічній ситуації по туберкульозу в Україні та інших країнах. Серед померлих від інфекційних хвороб туберкульоз займає перше місце і складає 63,3%. В останні роки туберкульоз все більше розповсюджується серед дітей. Останнім часом із року в рік збільшується кількість померлих від туберкульозу дітей.
В сучасних умовах росту захворюваності на туберкульоз важливим є його раннє виявлення у дітей, тому актуальним є проведення туберкулінодіагностики серед дітей та підлітків.
Уявіть собі, що буде з нашими дітьми, якщо відмовитись від туберкулінових проб. Це буде означати, що вони не будуть своєчасно направлені на консультацію в тубдиспансер, вони не отримають профілактичного лікування (що є обов’язковим при наявності факторів ризику). Без належної уваги туберкульозне інфікування прогресуватиме, що призведе до інвалідності чи до того, що врятувати життя дитини буде неможливо. Пам’ятаємо, що інвалідність тяжкого ступеня внаслідок захворювання вплине на якість спілкування з іншими дітьми, можливість навчання, вибір професії. Тобто інвалідність безпосередньо відобразиться на всіх аспектах медичної та соціальної реабілітації дитини. Тому батьки, відмовляючись від проби Манту, роблять помилку, не думаючи про майбутнє своєї дитини.
Туберкулінодіагностика – не лише безальтернативний метод виявлення туберкульозу на ранній стадії туберкульозної інтоксикації. Ця методика дає можливість (нам, як спеціалістам) належним чином оцінити рівень та динаміку первинного інфікування туберкульозом.
Реакції на туберкуліну можуть бути такими. Місцева (або ін’єкційна) характеризується виникненням на місці введення туберкуліну змін у вигляді припухлості, почервоніння чи навіть пухирців. Загальна реакція: може бути головний біль, підвищення температури тіла, біль у суглобах і м’язах, інші прояви – від незначних до чітко виражених. Ці реакції не повинні лякати батьків, вони всі минають без негативних наслідків для здоров’я дитини, але це є приводом для обов’язкового поглибленого обстеження дитини у фтизіатра й отримання належного профілактичного лікування.
У вакцинованих при народженні дітей імунітет зберігається протягом 5-7 років. Тому діти у віці 7 років з негативними туберкуліновими пробами підлягають ревакцинації вакциною БЦЖ. Туберкулінодіагностика у дітей у віці 7 років є єдиним методом за допомогою якого вирішується необхідність у проведенні ревакцинації вакциною БЦЖ.
Шановні батьки, пам’ятаємо, що наші діти вже 15-й рік живуть в умовах епідемії, причому туберкульоз віднесено до особливо небезпечних інфекцій поряд із чумою, холерою та багатьма іншими інфекціями. Тому полеміки щодо необхідності проведення туберкулінодіагностики, як основного засобу діагностики туберкульозної інфекції, не повинно бути.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Хворобу легше попередити, ніж вилікувати.