Українські діти перетворюють обставини на виклик. Своїми вчинками доводять, що нічого неможливого немає. Вони попри все залишаються Незламними.
Автори фільму “Незламні діти. Я чекаю” розповіли історії декількох дітей та їхніх родин про те, як вони зустріли 24 лютого, як рятувались, виїжджаючи за кордон, чому повернулись і чому хочуть жити в Україні, а також як волонтерять та підтримують наші ЗСУ.
Серед героїв фільму 12-ти річна Яна з Нью-Йорка Донецької області, яка потрапила з мамою і братом під російський обстріл на вокзалі в Краматорську 8 квітня 2022 року.
Тоді російська ракета з написом “За дітей” вбила 61 людину, 121 була поранена. Яні та її мамі довелось пройти протезування кінцівок в США.
Також своєю історією поділились Анна та її брати Матвій і Андрій. Їхній батько загинув на фронті, після чого мати їхня доєдналась до медичного батальйону “Госпітальєри”.
Маленька Соломія грає на сопілці та збирає гроші для ЗСУ. Вона чекає, поки її тато повернеться з війни та вони всією родиною поїдуть на море в Бердянськ.
Від наслідків війни росії проти України постраждали мільйони українських дітей. З 24 лютого 2022 року росія забрала життя понад 500 з них.